Для українців важливо, щоб статті Конституції щодо їхніх прав та свобод, зокрема презумпція невинуватості, були втілені на практиці. І очевидно, що політичні рішення, і заходи, як спільна прес-конференція президента з ексміністром внутрішніх справ, ексгенпрокурором з привселюдним безпідставним звинуваченняи людей є підкопом під державу і дискредитацією України, зокрема і на міжнародній арені.
Це будівництво суспільства страху, де політичні вказівки судам мають більшу роль ніж верховенство права, ніж незалежність гілок влади.
Під час Революції Гідності громадяни виступили на захист держави, тепер держава через свої інститути влади, через гілки повинна захищати громадян від свавілля, від різного тиску і абсолютної несправедливості. Але ми бачимо зворотне. Немає реального розслідування, як і справи Шеремета, так і справи Катерини Гандзюк. на 30 році відновлення Незалежності перезріла судова реформа. Якщо дивитися на склад Вищої Ради Правосуддя(ВРП), який є діючим зараз і прочитати біографії людей, їх статки, то це викликає тривогу за майбутнє України. Тільки перезавантаження складу ВРП, очищення від корупціонерів і тих, які під час Януковича робили ведмежу послугу країні.
А що було б в справі Шеремета без системної дії активних небайдужих громадян. Як приклад, системна робота «Руху Опору Капітуляції», який об’єднав різні середовища, які просто сказали, що ні: ми не будемо коритися тій системі, яка калічить долі людей – ми вимагаємо справедливості.
В цих закулісних режисерів була думка, що суспільство зламається, не вистачить наполегливості, що опустять руки і скажуть “ми зробили все, що могли”.
Я би дуже хотіла, щоб ми доросли до суспільства не просто реформованих судів, де користуються законом і поважають його, але до того, щоб політики взагалі були осторонь і не перетворювали все в шоу, вирішення своїх політичних проблем,, порушуючи конституційний принцип – презумпцію невинуватості, і ламаючи долі людей. Щоб політики мали мужність вибачитися. Хоча для родин – жертв таких замовлень – ніхто не компенсує часу, коли діти не бачили батька.
Українці вміють чинити опір прогнилій системі. І приклад справи Шеремета цьому доказ.
Подивіться на репресії , тортури і переслідування, зачистку опозиціонерів в сусідніх РФ і Білорусь. Непокаране зло масштабується, набирає сили і тоді ми бачимо коли вони відчувають вседозволеність, кругову поруку, правоохоронні органи, які зрослися з кримінальними авторитетами, корумповану суддівську система. З цими факторами говорити про права людини, свободу думки і право на справедливість важко. Тому не опускаємо руки. Один за всіх і всі за одного.
Ганна Гопко, голова комітету ВР у закордонних справах VIII скликання, Мережа захисту національних інтересів «АНТС»