Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний: Концепція війни змінилася

Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний викладає свою стратегію перемоги над Росією та виклики, які стримують Україну у військовому плані.

Переклад статті CNN на українську мову

Хоча Друга світова війна завершилася майже 80 років тому, її спадщина щодо визначення стратегічного бачення війни зберігається й досі.
Якими б значними не були досягнення в галузях авіації, ракетної техніки та космічних активів, наприклад, концепція перемоги залишається незмінною: знищити ворога та захопити або звільнити територію.

І все ж таки кожна війна є унікальною.
І на мою думку, немає більшого виклику для військового командира, ніж вчасно зрозуміти, що кожна війна має свою власну форму.

По-перше, завдяки технологічному прогресу, який визначає розвиток озброєнь та техніки.
А по-друге, політичними умовами всередині країни та за кордоном, а також економічною ситуацією.

Перемога потребує унікальної стратегії та слідує унікальній логіці.
На сьогодні вже добре відомо, що одним із ключових двигунів цієї війни є розвиток безпілотних систем озброєння.
Вони поширюються з приголомшливою швидкістю, а сфера їхнього застосування постійно розширюється.

Ключовим є те, що саме ці безпілотні системи — наприклад, дрони — разом з іншими видами передової зброї забезпечують найкращий спосіб для України уникнути затяжної позиційної війни, в якій у нас немає переваги.
Але хоча володіння такими технологіями є ключовим, це не єдиний фактор, який впливає на поточну стратегію.

Нам доводиться протистояти скороченню військової підтримки з боку ключових союзників, які борються з власною політичною напругою.
Запаси наших партнерів ракет, засобів перехоплення ППО та боєприпасів для артилерії виснажуються через інтенсивність бойових дій в Україні, а також через глобальну нестачу зарядів, що рухають снаряди.

Росія, звернувши увагу на те, як події на Близькому Сході відвернули міжнародну увагу, може спробувати спровокувати подальші конфлікти в інших місцях.

Слабкість міжнародного санкційного режиму означає, що Росія, у партнерстві з деякими іншими, все ще може розгортати свій військово-промисловий комплекс для ведення проти нас виснажливої війни.

Ми повинні визнати значну перевагу ворога в мобілізації людських ресурсів та порівняти її з нездатністю державних інституцій України підвищувати чисельність особового складу наших збройних сил без використання непопулярних заходів.

Ми залишаємося обмеженими недосконалістю нормативно-правової бази нашої країни, а також частковою монополізацією оборонної промисловості.

Врешті, нас гальмують недосконалості нормативно-правової бази нашої країни, а також часткова монополізація оборонної промисловості. Це призводить до виробничих перешкод, наприклад, щодо виробництва боєприпасів, що ще більше посилює залежність України від постачання союзників.

Наш бойовий досвід, особливо з 2022 року, є унікальним, але в інтересах перемоги ми повинні постійно шукати нові способи та можливості, які допоможуть нам здобути перевагу над ворогом.

Можливо, пріоритетом номер один тут є володіння цілим арсеналом (відносно) дешевих, сучасних і високотехнологічних безпілотних апаратів та інших технологічних засобів.

Вже такі засоби дозволяють командирам стежити за ситуацією на полі бою в режимі реального часу, вдень і вночі, за будь-яких погодних умов.

Але не тільки це.

Вони надають розвідку в режимі реального часу, що дозволяє цілодобово без перерви коригувати вогонь, даючи нам можливість завдавати високоточних ударів по ворожим цілям на передових позиціях та в глибині.

Коротше кажучи, це означає повне переоснащення бойових операцій і відмова від застарілого, стереотипного мислення.

Нові операції можуть включати створення цифрового поля, контроль радіоелектронного середовища або комбіновані операції з використанням ударних дронів та кіберзасобів.

Такі операції будуть координуватися та проводитися за єдиною концепцією та планом.

Важливо, що метою не завжди буде лише бойове зіткнення.

Операції можуть бути спрямовані на зниження економічних можливостей ворога, його ізоляцію або виснаження.

Атаки можуть мати й психологічні цілі.

Разом з тим, наразі пріоритетом залишається покращення ситуації на полі бою.

І тут технологія демонструє безперечну перевагу над традиційними методами.

Дистанційне керування цими засобами означає меншу кількість солдатів під вогнем, що знижує рівень людських втрат.

Це дає можливість зменшити (хоча, звичайно, не усунути) залежність від важкого озброєння в бойових місіях та загальному веденні бойових дій.

Також відкривається можливість завдавати раптових масованих ударів по критично важливих об’єктах інфраструктури та вузлах зв’язку без використання дорогих ракет чи пілотованих літаків.

З часом стануть очевидними й інші переваги, хоча, звичайно, противник весь час шукатиме способи захиститися від таких операцій та захопити або повернути собі ініціативу.

Отже, системи захисту також потребують постійного вдосконалення, так само як і контрзаходи проти використання ворогом нових технологій.

Перед нашими збройними силами стоїть нелегке завдання: створити абсолютно нову державну систему технологічного переозброєння.

Зважаючи на все сьогодні, ми вважаємо, що створення такої системи можна досягти за п’ять місяців.

З нами погоджуються й наші партнери.

Цей час буде витрачено на створення відповідної організаційної структури, комплектування та оснащення посад, навчання та підтримку, розбудову підтримуючої інфраструктури та логістики, а також розробку доктринальної бази.

На завершення, у 2024 році ми повинні зосередити основні зусилля на трьох напрямках:

1. Створення системи забезпечення наших збройних сил високотехнологічними засобами.

2. Впровадження нової філософії навчання та ведення війни, яка враховує обмеження щодо техніки та її застосування.

3. Освоєння нових бойових можливостей якнайшвидше.

Ми вже маємо можливості знищити ворога та забезпечити існування держави.

Наша мета – вчасно скористатися цією можливістю: максимально наростити накопичення новітніх бойових можливостей, які дозволять нам залучати менше ресурсів для завдавання максимальної шкоди противнику, аби завершити агресію та захистити Україну від неї в майбутньому.