#СкажиПутіну_НІ / #SayNOtoPutin – світова акція українців
6 Січня, 2022
Чого хоче Путін? – Остап Кривдик
8 Січня, 2022
Всі ми, кому не байдужа доля країни завмерли в очікуванні від переговорів колективного Заходу з цілком конкретним Путіним. І тому було б доречно лідерам Заходу згадати про те, як потрібно поводитись з подібними до Путіна диктаторами, терористами та вбивцями. Тим більше, що в Заходу подібний досвід є і він є ще зовсім свіжим і успішним.
В 1990 році один близькосхідний диктатор і терорист, якого звали Саддам Хусейн, в стилі сучасного Путіна висунув претензії Кувейту і окупував його територію. Все це відбувалось не без підтримки з Москви, яка хотіла подібним чином втягнути США в чергову «в’єтнамську війну». Створена США коаліція західних країн не довго висловлювала протести і стурбованість і вже за пів року розбила армію Іраку та визволила Кувейт. Проте, тоді американці не довели справу до кінця і залишили Хусейна далі при владі в Іраку. Виправляти помилку довелось у 2003 році значно більшими зусиллями і втратами. І лише у 2006 році диктатора було засуджено і страчено.
В 1991 році розвалився не лише СРСР, а і його менша копія в Європі – Югославія. І якщо розпад СРСР супроводжувався локальними збройними конфліктами, то на Балканах розгорілась справжня війна, яка тривала практично 9 років. Головним винуватцем цієї війни був сербський диктатор та імперець Мілошевич, який все намагався силою зібрати до купи колишню Югославію. Захід лише в 1999 році зрозумів, що домовлятись із цим м’ясником марна справа і вдався до силового варіанту «умиротворення» балканського диктатора. Результатом зволікання із «умиротворенням» стало понад 100 тис. загиблих. Мілошевич помер в камері Гаазького трибуналу в 2006 році.
21 грудня 1988 року над шотландським містом Локербі був підірваний літак Боїнг-747-121 авіакомпанії PanAm. Від вибуху у загальній кількості загинуло 270 людей. Відповідальним за цей злочин був лівійський диктатор і терорист Муаммар Каддафі. Захід відповів санкціями і врешті решт домігся компенсації за збитий літак. Каддафі після цієї історії правив країною ще 23 роки. Тільки у 2011 році, коли в Лівії розгорнулась громадянська війна, НАТО почало проти Каддафі військову операцію обмежену лише створенням над країною безпілотної зони. Сам Каддафі закінчив сумно – його в доволі своєрідний спосіб вбили повстанці.
Що можна побачити спільного в цих історіях? Всі ці три персонажі сьогодні поєднались в Путіні. Він як Хусейн окупував частину сусідньої для Росії країни – України і здійснив відкриту агресію проти Грузії. Він як Мілошевич розпочав війну в якій вже є понад 10 тис. загиблих. Він як Каддафі збив у 2014 році пасажирський літак рейсу МН17, в якому загинуло 298 пасажирів. Він навіть гірше. Він влаштував справжній геноцид в Чечні. Він віддавав накази на вбивство своїх опонентів по всьому світу і особливо в Європі. При цьому використовувався навіть такий засіб як радіоактивний полоній. Всі пам’ятають про Литвиненка, Скрипалів. Він дозволив використати хімічну зброю в Сирії своїм союзником Асадом, хоча обіцяв країнам Заходу вивести її. Список його злочинів можна продовжувати довго, але вже цього достатньо для того, щоб зрозуміти, що домовитись з ним про будь-що не можливо.
Путін поєднав у собі все – і вбивцю і диктатора і терориста. І нашим європейським та американським друзям потрібно нарешті зробити висновки з історій з Мілошевичем, Хусейном та Каддафі та прийти до одного простого рішення – лише силові, не обов’язково військові, методи та тверда позиція здатні зупиняти та ліквідовувати подібні помилки історії, якими є Путін і його політика. А Путіну нарешті вибрати який варіант – Хусейна, Мілошевича чи Каддафі, завершення його життєвого шляху йому більше до вподоби.
Андрій Владимир.
9 січня, об 11:30 на Михайлівській площі в Києві ми вийдемо, щоб донести свою позицію до західних лідерів перед важливими міжнародними переговорами, на яких Кремль спробує нав’язати світові свої порядки, а нам – капітуляцію.
