Сильніша геополітична позиція України, збалансування розстановки сил в Європі та навіть шанс на внутрішні зміни в Росії. Такі пункти називають аналітики, коли йдеться про питання: що зміниться при вступі України в НАТО? Радіо Свобода в своєму матеріалі збирало коментарі експертів з дипломатичних та безпекових питань.
Коментар зокрема давав Данило Лубківський, дипломат, директор Київського Безпекового Форуму та член Стратегічної ради Руху Опору Капітуляції. Він зазначає:
«На моє переконання, членство України в НАТО – це історична закономірність, яка відповідає смислу та логіці сучасних міжнародних відносин, а також засадничому баченню Європи як цілісної, вільної й мирної. Довгострокове об’єднання Європи – це один з ключових викликів ХХІ століття. Завершення цього процесу можливе лише із приєднанням до її єдиного простору цінностей та інституцій України, Молдови Грузії і, вірю, в майбутньому – вільної Білорусі – загалом тих держав і народів, які усвідомлюють свою європейську приналежність».
Лубківський також каже, що Росія спекулює, коли заявляє, що вступ в України НАТО змінить баланс сил в Європі. Навпаки, вступ України в НАТО – означає:
· єдиний спосіб врівноважити безпекове становище на сході Європи;
· виправити те, що становить явний «дисбаланс загроз» внаслідок агресії Росії проти України;
· змінити ситуацію щодо неоголошеної анексії Білорусі та конфліктів Кремля з іншими сусідами.
За словами директора Київського Безпекового Форуму, Київ зможе зробити свій практичний внесок в до зміцнення НАТО. Адже при вступі України в альянс, безпека Європи посилиться новими вмотивованими, навченими і спроможними оборонними силами. Це може породити нові форми взаємодії в рамках НАТО. Долучення до альянсу необхідне з міркувань безпеки. Але не менш важливим є аспект демократичних прав і свобод, верховенства права, вільних і конкурентних економічних відносин.
«Якщо Україна зуміє в буквальному значенні вирвати для себе історичний шанс і зробити все можливе і неможливе, щоб відповідати базовим вимогам цього простору, а НАТО буде достатньо далекосяжним і матиме достатньо політичної волі, щоб прийняти Україну і не «прогинатися» під погрозами Росії, тоді цей історичний акт не лише створить реальні основи для довгострокового миру в нашій частині Європи, але й матиме вплив на демократичне перетворення Росії, що також належить до принципових проблем нашого століття. Не варто боятися погроз Росії. Варто боятися слабкості власних рішень, які заохочують агресію Росії», – каже Лубківський.
На своїй фейсбук-сторінці Михайло Гончар, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» та член Стратегічної ради РОК коментує заяви Путіна про гіпотетичного ракетного озброєння НАТО на території України. Російський президент заявляє, що в разі їхнього розміщення, підльотний час до Москви знизиться до 7-10 хвилин.
Гончар пише:
«…реальність короткого підльотного часу вже давно існує і Москва цим не сильно переймається. Латвія з 2004 року член НАТО, а отже десь в районі Резекне гіпотетично могли з’явитися “ракети НАТО”. А відстань Резекне – Москва (643 км) по прямій практично така ж сама як і Харків – Москва (648 км). Щось я не пригадую, щоб Путін будь коли у нульових волав про ракетну загрозу для Росії з Латвії, з території якої найменший підлітний час для ракетного удару по Росії. Волати про ракетну загрозу – з боку Росії – мають у НАТО і у Польщі, бо відстань від Калінінграда до Варшави по прямій менше 280 км! А під Калінінградом російські “Іскандери”, і не тільки, які можуть накривати більшу частину Європи. Водночас, можна знайти лише деяке занепокоєння НАТО з цього приводу, яке час від час озвучується».
Вступ України в НАТО означав би настання змін як для нас, так і для самого альянсу та Європи. Разом з тим, рух в НАТО підтримує більшість українців. Згідно з вересневим опитування Центру Разумкова, вступ України в НАТО підтримує 54% опитаних. У Соціологічної групи «Рейтинг» ця цифра становить 58%.
📝Повний матеріал Радіо Свобода доступний за посиланням.
Тема збереження євроатлантичного курсу особливо гостро стоїть на тлі наміру Зеленського вести прямі переговори з Кремлем. За захист цивілізаційного вибору українців взялася громадськість. В жовтні 2021 було оголошено про формування Ради громадського нагляду виконання Річної національної програми Україна-НАТО. Мета ініціативи – вести моніторинг виконання владою РНП – програми реформ, необхідних для отримання Плану дій щодо членства в НАТО. Також – шляхом адвокації та модерації діалогу між владою, опозицією та громадськістю сприяти реалізації євроатлантичного курсу.
Детальніше: https://www.facebook.com/1840832219285820/posts/4550488558320159/
Рух в НАТО – необхідність та свідомий вибір Українців. Необхідні для цього реформи й зміни потрібні передусім самій Україні. І одне з завдань громадян – захищати свій геополітичний курс.