Зараз безпосередньої загрози вторгнення більше немає. Вчора Байден дуже чітко роз’яснив своєму візаві, що станеться, якщо він піде війною на Україну. Ці моменти не оприлюднено, мабуть, спеціально, щоб залишати простір для маневру. Але очевидно, що вони є справді жорсткими і змусять Путіна тричі подумати перед тим, як давати якийсь сигнал своїм військами переходити в наступ. В цьому перший великий плюс.
Другий плюс – це те, що Байдену вдалося переконати всіх своїх союзників, зокрема – тих, що донедавна сумнівалися, що Росія дійсно має якісь злісні наміри відносно України, тим, що продемонстрував їм напередодні переговорів інформацію своєї розвідки. Ці дані неспростовно свідчать про те, що Путін справді зосередив величезні війська на кордоні з Україною і може ними скористатися. Це надзвичайно важливий позитив, бо сьогодні навіть «путін-ферштеєри», які дуже сильно голосять про те, що нам треба мати діалог з Путіним, сьогодні змінили свою позицію.
Третій пункт – це те, що попри намагання Путіна нав’язати всім учасникам переговорів московське розуміння Мінських домовленостей, ішлося лише про припинення вогню і розбудову заходів довіри. Це відрізняється від того, що собі уявляє Путін які варіант розв’язання ситуації на сході України. Отже, не йдеться, щонайменше на цьому етапі, про якісь особливі статуси, зміну Україною Конституції та ті речі, які б дуже хотілося мати Москві. Позитив є і втому, що домовилися доручити своїм командам почати дипломатичні переговори. Є давня істина: коли говорять дипломати, мовчать гармати.
Що може бути подальшими кроками? Не виключено, що американці попросять чи вже попросили під час розмови Байдена з Макроном, Меркель, лідерами Великобританії та Італії про нові варіанти розвитку ситуації, яка сталася на сході України і ті варіанти нам в цілому зрозумілі. Я не виключаю, що Німеччина і Франція цим скористаються для просування своєї лінії: кластерний план, формули Штайнмаєра, але це зовсім не означає, що ми маємо на це погоджуватися. Ми маємо дуже чітку позицію США, яка полягає в тому що наша територіальна цілісність — це питання яке не обговорюється, військова допомога вона є, була, і буде (і зараз у новому військовому бюджеті заплановані чергові 300 мільйонів для того, щоб ця допомога продовжувалася). Одним словом, тут вже буде залежати від того, які пропозиції нам почнуть висувати наші західні партнери після цієї зустрічі. Будемо чекати, аналізувати. Завтра під час розмови Байдена із Зеленським багато таких моментів проясниться.
Володимир Огризко, Надзвичайний і повноважний посол України, міністр закордонних справ України (2007-2009 рр).