Ціни на газових ринках Європи та України у вересні цього року б’ють рекорди. “Газпром”, який є монопольним постачальником газу до країн ЄС, вдається до цінових махінацій, щоб змусити ЄС зняти законодавчі обмеження на функціонування “Північного потоку-2”.
“Газпром” створив газові каруселі на європейському ринку. Якщо поглянути на динаміку зростання ціни навіть не впродовж останніх місяців, а впродовж останніх тижнів, то бачимо: що не день – то новий рекорд. Ще наприкінці серпня дивувалися ціні $500 за тис кубів на спотовому ринку, а станом на 15 вересня вже понад $800. Це означає, що карусель працює. «Газпром» продає більші обсяги, ніж раніше, але в дійсності не весь проданий ним (на папері – «Главком») газ фізично надходить з території Росії на територію країн Європейського Союзу. Значна частина газу, який «Газпром» реалізує на європейському ринку, – це перекуплений і перепроданий там же його дочірніми, внучатими і правнучатими компаніями, не виходячи за межі ЄС.
«Газпром» насправді хоче повністю зламати всі правила гри, встановлені європейськими інституціями на ринку газу Європи, – правила прописані в Третьому енергопакеті ЄС. І робить це для того, щоб шантажем змусити ЄС зняти всі законодавчі обмеження на функціонування як побудованих обхідних газопроводів «Північний потік – 1» та друга нитка «Турецького потоку», так і «Північного потоку – 2», який ще не введений в експлуатацію.
Кремль через «Газпром» розв’язав гібридну спецоперацію, замаскувавши її під ринкові тренди. Зокрема, акцентується увага, аби відволікти, на падінні газовидобутку в ЄС, переспрямуванні скрапленого газу зі США на азійський ринок, недостатньому наповненні підземні сховища газу в Європі. Тому, мовляв, ви тут в Європі отримали дефіцит газу, а тому ціни зростають.
Бездіяльність Європейської комісії, фактично, стимулює «Газпром». І зараз через російські мас-медіа Кремль практично висуває Європі ультиматум. Окрім того, що «Газпром» у ході спецоперації оперує паперовим газом, який його дочірні компанії перепродають, вони ще й забрали частину газу з підземних газових сховищ в Європі і ще більше їх спустошили і, відповідно, підштовхнули ціни вгору. І на цьому вони не збираються зупинятися. От тільки заганяючи ціни на космічні висоти, в «Газпромі» здається забули, що це спрацює проти нього, оскільки кричуща диспропорція між актуальними газовими цінами на споті та цінами на вугілля, нафту та нафтопродукти, робить останні більш привабливими.
«Газпром» дивиться на ринок газу як на театр воєнних дій. Не відомо, чи йому у цьому сприяють консультанти з Генерального штабу збройних сил РФ, але достатньо очевидно, що інструкції та директиви надходять з Кремля. А не змогла Європейська комісія попередити виникнення кризової ситуації тому, що у Брюсселі усе шаблонно зводять до дії ринкових чинників.
Ми і багато хто в Європі вже зрозуміли, що без американських санкцій цю газову навалу з Росії не зупинити. І тут уже потрібно ставити питання не тільки в контексті «Північного потоку – 2» та газових каруселей, запущених «Газпромом» на ринку ЄС. Потрібно ставити питання про санкціонування «Газпрому». Це питання вже стояло на порядку денному у 2014 році і до нього треба знову повернутися.
Тому в принципі потрібно, щоб американці допомогли європейцям і нам також покінчити з цією спецоперацією Кремля з деформації європейського газового ринку. Але, звичайно, це не є процес, який припиниться протягом днів, тижнів чи місяців. Тепер важливо, що переможе: сила європейського права чи газове лобі «Газпрому» в Європі.
Повну статтю читайте за посиланням на Главком: https://bit.ly/НоваГібриднаСпецОперація
Михайло Гончар, Президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», член Стратегічної Ради РОК.